У дальній стороні, Де чорний птах не пролітав, Де місяць землю осявав, Там я блукав. Де чорне дерево стояло Без листів, без життя. Казало серце, Що знайти тебе я мушу. Очей-ночей твоїх безмежна даль, Я тану в ній, але ти - вільна, вільна. Волосся-вітри в'ють, ріка в безодню ллє, Повторює луна дарма: "Ти - вільна, вільна, Непостійна". То я блукав, То клопоту не мав. То, часом, гіркий Буває похід. Але ти - там, звісно, Бажана - там. Конєчно, там, там. Я вірю, встріну непокірну.